Альбом "Українське поле"
ПІДСНІЖНИК | |
Вірш Олександри Бурбело |
Музика Сергія Брайляна |
1. Весна летить на конях вогняних
В попонах білих срібного туману, Гривасті попаски з’їдають сніг – Замерзлої води сипку оману. Тож тане він, хоча й струмків нема, Зникає у кудлатому тумані. Сховалася за пагорбом зима, А там, з-під снігу, перші квіти ранні. 2. Біленькі розкривають пелюстки, Неначе сніг у цвіт перетворили! Підсніжники, весни чарівники, Де ж ви взяли снаги, любові, сили, Що зацвіли так ніжно у снігах, Що не спинили вас зими погрози... Підсніжники у снігових вінках! Поезія цвіте в життєвій прозі. 3. І ось тепер діждалися весни. Не зачіпають вас туману коні. Ви ще повиті у зимові сни, Як принци в діамантових коронах. Нехай думки вирують, як вода У повені весняного розвою. Щоб обійшла наш рідний край біда, Його підсніжник затулив собою! 4. Весна летить на конях вогняних, В попонах білих срібного туману, Гривасті попаски з’їдають сніг – Замерзлої води сипку оману. Розкриються біленькі пелюстки, Де сонечко весни на самім денці. Довірливо торкаєтесь руки. Вас не зірву. Цвітіть в моєму серці. |