Альбом "Українське поле"
РОКСОЛАНА | |
Вірш Олександри Бурбело |
Музика Сергія Брайляна |
| |
|
1. Роксолана в мусульманськім світі,
А його правитель Сулейман. Вона мати. Підростають діти, Їй же не злічить душевних ран! Звичаї чужинські все довкола, Але приховала валіде: Не зносити голови ніколи Всім її синочкам – шихзаде. Лиш один зійде на трон, а може, Буде то і не її синок... І ніхто вже врешті не поможе, Бо такий у мусульман зарок: Усім іншим голови на плаху, І усобицям у сповитку кінець. Потім, помолившися Аллаху, На щасливця одягти вінець. Приспів: Роксолана, Роксолана – Ніжна україночка – гюрем... Роксолана, Роксолана – Сулейман-володар і гарем. 2. А вона живе й того не знає, Від султана хоче одного, Щоб він був, як муж у її краї. Хоче вона вірності його! Може, то для когось не важливо, Щоб жили, як пара голубів. Роксолана ж тільки так щаслива, Та й султан такого ж поволів. Так закони, для слов’янства звичні, Принесла в Туреччину вона. Виявилось, зовсім не трагічно: Мала мужа вірного жона. І поклявся Сулейман відтоді, Що не буде убивать синів. Хай живуть собі у добрій згоді І шанують люблячих батьків! Приспів: Роксолана, Роксолана – ! Ніжна україночка – гюрем... ! Роксолана, Роксолана, – ! 2р. Та згубив тебе страшний гарем. ! | |
