Альбом "Українське поле"
ШЕВЧЕНКІВ ГОНОРАР | |
Вірш Олександри Бурбело |
Музика Сергія Брайляна |
| |
|
1. Той гонорар Шевченків пам’ятала
І довго ще раділа дітвора: Аж віз цукерок – накупив немало! Возив його від двору до двора. 2. Так солодко, що аж злипались губи! Забулися дитячі всі жалі. – Чи ж любимо солодке? Дуже любим! ! Це ж люблять всі і в місті, і в селі! ! 2 р. 3. Тарас Григорович всміхався тихо Та правив віз по київськім шосе. І він забув тоді про горе-лихо – ! За мить таку простив оте усе. ! 2 р. 4. А діти щебетали, наче птахи, Сміялись незабудками очей. Раділи і багатші, й бідолахи. ! І не питав ніхто:– А чий оцей? ! 2 р. 5. Були всі рівні біля того воза, І кожен обирав те, що хотів. Поет радів, і навертались сльози. ! Вони у «Кобзарі» його між слів! ! 2 р. | |
