Альбом "Українське поле"
ГНОМИК | |
Вірш Олександри Бурбело |
Музика Вероніки Остапчук |
| |
|
1. Хмаринку, як подушку, підмостила –
Спить вишня у садку осіннім сном. І хоч збудить її тепер несила, Але тихенько порається гном. 2. Все золото листків хазяйновито Зібрав і заховав серед печер. Всі входи-виходи уже закрито. Останні ж двері він дрючком підпер. 3. Такі маленькі, ще й оброслі мохом, За кущиком, де в урвищі ріка. Підперто їх тонесеньким посохом – Дрібна, як мак, у гномика рука. 4. Ось прийде хто – його ж немає вдома, Збирає хмиз у в’язанку собі. Цей чарівник працює без утоми, Очиці в нього – краплі голубі. 5. Він ними кліпнув, як мене побачив, І миттю зник, лиш загустіла мла. А в’язка хмизу полетіла, наче У неї два невидимих крила! 6. То він поніс ту в’язочку додому, Щоб протопити трохи у печі, Бо треба ж цьому гномику малому Спекти хрумкі зернинки-калачі. | |
