Альбом "Українське поле"
ВІЧНІ ДВА НАРОДИ | |
Вірш Олександри Бурбело |
Музика Сергія Брайляна |
1. Весна в степу тюльпанами горить,
Палає незміренними вітрами. Пройшли віки, немов єдина мить, І все оте спливло не за горами. Прадавньої понтійської весни Причорномор’я, де на килим цвіту Злітаються, немов щасливі сни, Нічні леліти в Скіфію на літо. 2. Весна ряхтить вогнями, як тоді, Немов магічна жриця храму степу! Не бути (я це знаю) тут біді, Бо степ охороняє скіфське небо, Всю нашу Україну, як колись, Свободою означену віками! Минуле і майбутнє тут сплелись Весняними кульбабами-вінками. 3. Вдивляємось у Скіфії весну, Шукаємо в Дніпрі таємні броди, Щоб таїну свободи осягнуть, Де поєднались вічні два народи!!! Пройшли віки із тих далеких днів, Розквітла незалежна Україна. І наш Дніпро-Славутич не змілів, Й зібралася сьогодні вся родина. |