Столітній ювілей географічного відкриття

(вірш-загадка)

І місце в конкурсі юних географів журналу «Географія для допитливих» (2012 рік, № 9)

Об береги гримлять три океани,

І мчать понад льодами урагани.

Тут материк, нічий на віки вічні,

Холодний, але зовсім не північний.

І день, і ніч на рік бувають двічі.

Летять вітри, і сніг січе у вічі –

Сто двадцять кілометрів на годину!

Такий «вітрець» зідме все, як пилину!

Та тільки не пінгвінів. Птахи ці

Поміж крижин пірнальники й плавці.

Ось леопард морський вже у воді –

Тюлень-хижак. Тікай мерщій тоді.

А слон морський – тварина не страшна.

Скоріш пірнай, не боячись слона!

На суші ж у пінгвінчиків, нівроку,

Немає ворогів тут безліч років.

А товща криги – зо два кілометри!

Ось буревісники –

рибних багатств експерти.

Ще й подивуйся птаху-альбатросу,

Гігантських айсбергів відважному матросу.

Три метри розмах крил – оце пташина!

Досліджує всю фауну людина.

Та не посіяти тут людям, звісно, жита.

О, шостий материк! О, ………………!

Бухта Омельченка нанесена на карту.

Він українець, і це знати варто!

На крижаній землі – науки цвіт,

І нашій станції уже шістнадцять літ.

А в грудні, чотирнадцятого дня,

Якраз століття, друзі, промина

Відтоді, як Амундсен між снігів

……………. полюс відшукать зумів!

Віват дослідникові крижаних країв!

Спитай себе, чи й ти б отак зумів?