Столітній ювілей географічного відкриття
(вірш-загадка)
І місце в конкурсі юних географів журналу «Географія для допитливих» (2012 рік, № 9)
Об береги гримлять три океани,
І мчать понад льодами урагани.
Тут материк, нічий на віки вічні,
Холодний, але зовсім не північний.
І день, і ніч на рік бувають двічі.
Летять вітри, і сніг січе у вічі –
Сто двадцять кілометрів на годину!
Такий «вітрець» зідме все, як пилину!
Та тільки не пінгвінів. Птахи ці
Поміж крижин пірнальники й плавці.
Ось леопард морський вже у воді –
Тюлень-хижак. Тікай мерщій тоді.
А слон морський – тварина не страшна.
Скоріш пірнай, не боячись слона!
На суші ж у пінгвінчиків, нівроку,
Немає ворогів тут безліч років.
А товща криги – зо два кілометри!
Ось буревісники –
рибних багатств експерти.
Ще й подивуйся птаху-альбатросу,
Гігантських айсбергів відважному матросу.
Три метри розмах крил – оце пташина!
Досліджує всю фауну людина.
Та не посіяти тут людям, звісно, жита.
О, шостий материк! О, ………………!
Бухта Омельченка нанесена на карту.
Він українець, і це знати варто!
На крижаній землі – науки цвіт,
І нашій станції уже шістнадцять літ.
А в грудні, чотирнадцятого дня,
Якраз століття, друзі, промина
Відтоді, як Амундсен між снігів
……………. полюс відшукать зумів!
Віват дослідникові крижаних країв!
Спитай себе, чи й ти б отак зумів?