Подільські рушники
Весна у нас – щасливий світлий сон,
І сонечку, і дощику відкритий.
Про це умієм серцем говорити,
Забрівши в трав розвихрений планктон.
Бере всі почуття у свій полон,
Вселяє віру у натхненні жити,
В любові, як дитина несповита,
І подвиги звершити, мов Ясон.
Гірлянди густо вквітчаних гілок
І почуття квітучі та веселі!
А берег річки – камінь і пісок…
Але і тут не ті уже пастелі!
І блиск, і сяйво, де не ступиш крок,
Немов подільські рушники в оселі!