Спогади про зиму
В обгортках із туману та відлиги,
Немов у сховищах бібліотек,
Лежать сніги – прочитані вже книги –
В прозорих рамах каталожних тек.
Читаю тези, і душа німіє:
«У нашім місті перший снігопад!»
Ось п’єса із антрактом, на дві дії:
«У інеї вишневий білий сад».
А тут на білому – зоря рожева –
Так ніжно, бо читання для дітей!
Обкладинка, як муфточка смушева,
І стільки в книзі радісних ідей!
В зимовім лісі лижні перегони,
Легкі санчата ось і ковзани.
Долаються всілякі перепони!
Збуваються казкові любі сни!
Прочитані усі книжки про зиму,
Оглянуті палаци крижані,
Які і влітку, вірю я, незримо
У пам’яті постануть, осяйні!