Лелека
У червоних чобітках,
Білій кожушинці,
Походжає диво-птах
Лугом по стежинці.
– Прилетів? Козаче мій!
Антосю-лелеко!
Стільки білих світлих мрій
Ти приніс здалека!
Екваторіальний жар
Струмує в крилятах:
– Прилетів! Для тебе в дар
Ось весна - як свято.
– В чорній Африці бував,
А білим зостався …
– Я ж там тільки гостював, –
Лелека озвався. –
На підсніжник схожий я
Віддавна й донині. ?
Розцвіта душа моя
Тільки в Україні!