Осiнь в Україні
У вишиванки прибралися черешні –
Усміхнувся, звеселився гай:
– Де музики, ці вітри тутешні?
Тиховію, на сопілці грай!
А черешні виплели віночки,
Що горять у кронах верховіть.
Отакі-то в гаю любі дочки:
– У танок, красунечки, ходіть!
Щедро їх усіх обдарувала
Українська матінка-земля.
Золоте гаптують покривало
Для матусеньки ліси й поля.
Світ безмежний сяє, як на свято,
Грає жаром радості й добра.
Де іще краси такої взяти?
Це ж для неї – осені пора!
Все мов одмінилося навколо.
Сонце задивилося згори –
Спочиває працьовите поле,
Золотіють листом явори.
Барви української природи
Ваблять і чарують повсякчас.
Все в гармонії, нема незгоди.
Осінь учить мудрості всіх нас,
Щоб любили землю, як святиню,
У нерукотворному цвіту –
І небес високих стрічку синю,
І осінню радість золоту.