Соловейко Лiни Костенко
Мої мрії такі, як небо –
Високі, мінливо-гарні.
Чого ще людині треба?
Ось побувала в книгарні.
Terra incognito книги...
Гортаю, не бачу дороги.
А надворі ж відлига!
То й промочила ноги.
Тепер же, як соловейко
Із вірша Ліни Костенко,
Вкриваюся теплим пледом,
П’ю липовий чай із медом.