Тмутаракань
В Тмутаракані третій день вітри
Летять з-над моря, мов крилаті коні!
Застоялися взимку на припоні,
Діждалися весняної пори!
Сурмлять із піднебесної гори,
Хитаючи платани і тополі,
Шукаючи козацтва, що за волю
Тут билося. Як вітер майорить!
Тмутаракань – прадавня у віках –
У кучерявих виноградних лозах
Та Лукомор’я пишних квітниках!
А нині це Тамань у чистих росах,
Козацький край у трудових руках –
Квітуча гілочка на сонячній мімозі!