Скіфські святині
У Скіфії багаття на снігу,
Іржання коней і зимові зорі.
В потоках часу беремо снагу.
Пливуть до нас бездонні і прозорі
З далекої тієї давнини,
Коли стояли на безсонних чатах
Святої волі дочки і сини.
Ось Скіфія ряхтить в зимових шатах.
Палають ватри, коням нетерпець
Під зорями і місяцем високим.
До волі, до свободи навпростець
Вели шляхи під небом яснооким.
У провидіння є свої путі,
Як кожен справді важить головою
За те, що найдорожче у житті,
Вітчизну закриваючи собою!
На конях по яругах і степах
Летять вони, як невловимі тіні,
І наганяють невимовний жах
На ворога в боях за ті святині,
Які і ми у серці бережем:
За Батьківщину, за священну волю!
З кинджалами, пістолями, ножем
Повстали козаки за кращу долю!
За Україну, щоб була навік
Вітчизною і матір’ю святою.
О, Скіфіє! Літам втрачаєм лік,
Але назавжди ми близькі з тобою!