Пісні Південного Бугу
Співає тихо Буг між берегів.
То хвилею видзвонює об скелі,
То жебонить про щось між комишів
Там, де качині сховані оселі.
Співає тихо Буг між берегів.
То хвилею видзвонює об скелі,
Де камінь Коцюбинського. Той спів
Про берегів розкішні акварелі.
Пізнати можна стільки любих слів,
Як хвилею видзвонює об скелі!
То жебонить про щось між комишів
І брижить воду струменем зеленим.
Тут затаївся був один з кошів,
Що волю боронив мечем черленим.
Тож жебонить про це між комишів.
Там, де качині сховані оселі,
Притакує ще й качечка:
-Так, так...
І ніби намальовані пастелі
Верби розлогої опущених гілляк
Там, де качині сховані оселі.
Співає тихо Буг між берегів,
Ще й віддаля він шле вітання гаю.
Коли ж довкола золото полів,
То чути оду слави урожаю!
Співає тихо Буг між берегів.