«Так» чи «ні»
Я не знаю в серці напівправди:
Або «так», або, хоч шкода, – «ні»!
Сподіваюся, що так і буде завжди,
Хоч це часом болісно мені.
«Ні» – на всякі хитрощі даремні.
«Так» – все буде кращати у нас.
На своїй землі стою недремно.
Як Дніпро, пливе в майбутнє час!
Всесвіту велична діадема –
Зоряний Чумацький віщий Шлях!
«Бути чи не бути» – ось дилема.
«Бути» урожаям на полях!
«Бути» нашій славній Україні
У квітучій весняній імлі.
Скажем «ні» прадавності руїні
І постанем на своїй землі
Так, як господиня у господі,
Так, як її мудрий господар.
Бо ведеться в нашому народі:
Незалежність – то величний дар,
То правічне на землі великій,
Що одна у серці, як любов.
«Так!» же – Україні сонцеликій,
Вільній від загарбницьких оков!