Музей Олександра Гріна
У Феодосії – музей-вітрильник
В будиночку-макеті корабля!
У ньому жив колись великий мрійник.
Крило вітрил приваблює здаля!
Заходжу, зупиняюся на трапі,
І даленіє синій горизонт.
Як у театрі, ці вогні на рампі.
Очікує на нас приморський порт!
Б’ють хвилі, хитавиця. За канати
Тримаюся. Рушаємо у путь!
Екскурсовод від дати і до дати
Проводить, де нові пригоди ждуть.
Сам Грін бере штурвал у свої руки,
Мандруємо морями добрих книг!
Величний світ музейної науки
Мости, як арки, зводить поміж них.
Прекрасно-романтичні світлі твори
Нам відкривають невідомий світ:
Затоки, острови, далекі гори,
Фантазії високої політ!
«Грінляндія» – придумана країна.
В музеї її карта, мов панно.
Іду стежками Олександра Гріна,
Що стали вже легендами давно.
Ассоль! Зоря ранкова, як вітрило,
Багряним сяйвом гріє небокрай.
А корабель немов летить на крилах,
Збиває хвиль святковий водограй!
Неначе маки розцвіли над морем!
Ассоль на щастя вміла зачекать.
І ми всі труднощі в житті поборем,
Бо книги Гріна – наша благодать!
Вклоняємось музеєві доземно,
Що пам’ять Гріна береже, як скарб,
Щоденно, і велично, і натхненно
Палітрою словесних диво-фарб!