Скіфське літо
Лишили скіфи в спадок мідну чашу
Із наконечників гарячих стріл.
Щороку літо в ній напій свій пряжить
І ставить на степів широкий стіл.
Ще й розстеляє скатерку квітчасту
Заради свята сонця на Землі.
І скіфські табуни прибуде пасти
Сам цар Атей на білому коні.
Дивується, що ковили немає.
– В Червоній книзі! – пояснили ми.
А захід сонця, як колись, палає,
А цар Атей вмивається слізьми.