Новини

СВОЇ ПІСНІ ДАРУЮ ВСІМ НА РАДІСТЬ
(26 жовтня 2016 року)

До переліку новин
26 жовтня у конференц-залі Вінницького національного технічного університету відбувся вечір пам’яті геніальної вінницької письменниці, члена Національної спілки письменників України Олександри Бурбело.


Усе неначе в сяйві золотім –
Така розкішна українська мова!
І що не слово – мовленню обнова.
В її розмай під вишнями ходім!
Любисток, м’ята, шавлія у нім,
Ще й ружа розрослась весною знову!
Тож суржик відсіваймо, як полову,
А зерно ваговите бережім!
Як м’яко вимовляються слова!
Яка бринить мелодія в розмові!
Всьому у ріднім домі голова!
В тобі реальність і дива казкові,
І древній зміст, і загадка нова,
Блакить небес і квіти барвінкові!
(Олександра Бурбело «Мова барвінкова)
26 жовтня у конференц-залі Вінницького національного технічного університету відбувся вечір пам’яті геніальної вінницької письменниці, члена Національної спілки письменників України Олександри Бурбело.
Господь послав її не випадково,
Вона прийшла, як зіронька в цей світ.
Осяяла, як промінь веселковий,
Лишила на землі помітний слід.
Ця дівчинка завжди кудись спішила,
Немовби зазирнула в майбуття,
Що доля мало весен їй лишила,
Коротка була лінія життя.
Ці рядки написала про Олександру Бурбело вінницька поетеса, член Національної спілки журналістів Тамара Артем’єва. Серце Олександри не б’ється, але пульсують на планеті її вірші.
Олександра Бурбело народилася 1 січня 1998 року в місті Вінниці. Поет та прозаїк.
Саша відмінно навчалася у Вінницькій школі №26, була переможницею предметних олімпіад та конкурсів республіканського рівня, в її портфоліо більше п’ятдесяти грамот, дипломів, подяк, сертифікатів. Захоплювалася математикою, історією, географією, біологією та астрономією, любила фотографувати. Саша була багаторазовою переможницею Всеукраїнських і Міжнародних літературних конкурсів.
Літературний доробок Олександри Бурбело є духовним скарбом сучасної української літератури. У свої майже 16 років Олександра Бурбело відбулася як письменниця. Вона є автором книг: «Первоцвіт» (Вінниця, 2011), «Белые паруса» (Новоросійськ, 2012), «Первоцвіт» (видання друге, змінене і доповнене, Вінниця, 2012), «Зимова Україна» (Вінниця, 2013), «Я лиш струна на арфі України» (Київ, 2013), «Золота росинка» (Вінниця, 2014), «Перемога під Синіми Водами» (Вінниця, 2015), «Гармония» (Вінниця, 2016). Класик дитячої літератури Всеволод Нестайко написав передмову до 2-го видання книги «Первоцвіт».
Її твори пронизані любов’ю до рідного краю, його талановитих людей. Сьогодні пророчі слова Олександри пробуджують свідомість, породжують віру у світле майбутнє нашої країни, надихають, звучать як гімн Україні.
Я не знаю в серці напівправди:
Або «так», або, хоч шкода, – «ні»!
Сподіваюся, що так і буде завжди,
Хоч це часом болісно мені.
«Ні» – на всякі хитрощі даремні.
«Так» – все буде кращати у нас.
На своїй землі стою недремно.
Як Дніпро, пливе в майбутнє час!
Всесвіту велична діадема –
Зоряний Чумацький віщий Шлях!
«Бути чи не бути» – ось дилема.
«Бути» урожаям на полях!
«Бути» нашій славній Україні
У квітучій весняній імлі.
Скажем «ні» прадавності руїні
І постанем на своїй землі
Так, як господиня у господі,
Так, як її мудрий господар.
Бо ведеться в нашому народі:
Незалежність – то величний дар,
То правічне на землі великій,
Що одна у серці, як любов.
«Так!» же – Україні сонцеликій,
Вільній від загарбницьких оков!
(Олександра Бурбело «Так» чи «ні»)
У 2015 роціза вагомий внесок в українську літературу Олександру Бурбело було прийнято в члени Національної спілки письменників України (на жаль, посмертно).
За зверненням Вінницької обласної організації Національної спілки письменників України, з метою вшанування пам’яті талановитої юної письменниці Олександри Бурбело виконком Вінницької міської ради надав дозвіл на встановлення на фасаді житлового будинку за адресою вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, б. 9а, де проживала Олександра, меморіальної дошки. Меморіальну дошку розробив і виготовив відомий вінницький скульптор Анатолій Бурдейний.
Планується встановлення меморіальної дошки і в школі № 26 міста Вінниці, де навчалася Олександра.
2 червня 2016 року в культурно-мистецькому та просвітницькому центрі Вінницького національного технічного університету відбулося відкриття постійно діючої пам’ятної експозиції Олександри Бурбело.
Мов обірвана струна бринить талановите слово юної поетеси Олександри Бурбело. Її поезію на вечорі пам’яті декламували студенти факультету інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії Ярослав Драченко (гр.1ПІ-15б), Алла Штокал (гр.1ПІ-15б), Ірина Колос (гр.1ПІ-15б), Вадим Цикра (гр.1КН-14б), Іван Воробйов (гр.1БС-14б), Юлія Олійник (гр.1КН-13б), Галина Богачук (гр.1ПІ-14б), Юлія Лихогляд (гр.1ПІ-14б), Ігор Кобися (гр.1ПІ-14б), Анна Волошина (гр.1ПІ-14б), Дарія Романцева (гр.1БС-13б), Олена Літушко (гр.1БС-13б), Денис Чорний (гр.2КН-16б), Вадим Редич (гр.1БС-15б), Ярослав Жаврук (гр.1КІ-15б) та студент факультету машинобудування і транспорту Олександр Поліщук.
Ведучими вечора були студент ФІТКІ Ярослав Драченко (гр.1ПІ-15б) та студент ФМТ Олександр Поліщук.
На слова Олександри Бурбело сьогодні написано понад 30 пісень. Так на вечорі пам’яті звучали пісні, написані відомим українським композитором Ігорем Шубертом,у виконанні дуету «Розмай» (Ігор Шуберт та Галина Кузьменко) та квартету «Гармонія» будинку культури села Якушинці.
Пісні на слова Олександри Бурбело також написав відомий український композитор, співак, волонтер Сергій Брайлян. Пісні звучали у виконанні Сергія Брайляна, співачки, журналістки Тетяни Скомаровської і студентки факультету інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії Олени Полєшко (гр.1БС-15б).
Випускниця школи № 1 селища міського типу Сутиски Лілія Горлей присвятила Олександрі Бурбело свій вірш «Розкрилля лебідки». Вірш читав випускник цієї школи, нині студент ВНТУ Денис Чорний (гр.2КН-16б).
Розкрилля лебідки
(Пам’ яті Олександри Бурбело)
На голубому аркуші небес
Твоїх тепер віршів цвітуть лілеї.
Вплітає осінь спогади гіркі
Стрічками смутку в золоті алеї.
Хоч доля поскупилась на роки,
Відмірявши тобі їх дуже мало,
Та борючись з хворобою щодня,
Ти крил своїх від відчаю не склала.
А скільки в тілі юному жаги,
Як велетенська в нім душа вписалась?
Ти океаном щирості й добра
Цим світом, що любила, так розлилась.
Історію нестимуть крізь роки
Про янгола, що жив серед людей,
Про юну, геніальну поетесу
Й на жаль, такий трагічний апогей.
Торкатимуться лагідно сердець
Рядки безсмертні всіх твоїх творінь ,
Бо ти, як приклад мужності для нас
І для усіх прийдешніх поколінь .
Великим надбанням і скарбом є
Усе, що вийшло легко з-під пера.
От тільки невимовно так болить,
Що юності обсипалась пора.
Ти в небозводі сяєш вже тепер,
Найяскравіша серед всіх зірок.
Лиш тільки осінь спогадом гірким
Торкається щоразу до думок.
Літай собі лебідкою, літай,
Твоя свіча погасла на землі.
Неси красу у вічність і любов
На срібному натхненному крилі.
Лілія Горлей
Батьки Олександри: мати – Бевз Світлана Володимирівна, заступник директора інституту магістратури, аспірантури та докторантури ВНТУ, докторант, кандидат технічних наук, доцент та батько – Бурбело Сергій Михайлович, кандидат технічних наук, заступник начальника служби програмного супроводу ПАТ «Вінницяобленерго» відстоювали незалежність нашої країни в АТО, воювали в легендарному батальйоні «Айдар», нині – волонтери. Вони привили доньці любов до рідної країни, до Батьківщини.
Книга «Воїнам Світла» видана волонтерами для воїнів АТО і передана на передову захисникам нашої Вітчизни. До виготовлення книги долучилися і студенти Вінницького національного технічного університету. В цю книгу включено вірші сотні українських поетів, які у своїй творчості оспівують мужність і патріотизм наших захисників, прагнуть підтримати їх у страшних буднях війни. Вірш Олександри Бурбело «Скіфська пектораль» зі збірки «Воїнам Світла» написаний ще до війни, та слова цього вірша були пророчими і звучать сьогодні як гімн українським воїнам, захисникам нашої Вітчизни.
Ми скіфи. Наші коні мчать учвал,
А вогнища в серцях сягають неба!
І нам нічого іншого не треба –
Ось тільки цей святий дев’ятий вал!
Так, скіфи ми, бо в наших жилах кров,
А не вода струмує у безсмертя.
І ми буваємо жахливо вперті,
Як важимо позбутися оков.
За рідний край, і за його святині,
І за козацьке славне знамено.
Ми скіфи, отож нам не все одно,
Чи вільно жить на цій землі Людині.
(з вірша Олександри Бурбело «Скіфська пектораль»)
На вечорі виступили вінницька письменниця, поетеса, член спілки журналістів Тамара Артем’єва тавінницька письменниця, поетеса Галина Рибачук-Прач.
Бережімо світлу пам'ять про життя та творчість талановитої української письменниці Олександри Бурбело.
Неля НІКОЛЕНКО, співробітник культурно-мистецького і просвітницького центру ВНТУ