Тигрове море
Сьогодні море – як смугастий тигр.
Хвоста втопив аж десь за небосхилом,
А голову на березі вклав мило.
Пригрівся і заснув. Та часом:
– Гир-р…
То синя смуга, а під нею вир,
То мов присипана жовтавим пилом,
То зеленню яскравою застигла,
То срібна, наче у степу ковил!
Каміння пережовує у сні
Цей велетенський звір предивовижний
І видається маревом мені.
Настане вечір, сяйво в барвах висне
І перевеслом заплете пісні
У хутро хвиль морських, пухнасто-пишне!