Мова барвінкова
Усе неначе в сяйві золотім –
Така розкішна українська мова!
І що не слово – мовленню обнова.
В її розмай під вишнями ходім!
Любисток, м’ята, шавлія у нім,
Ще й ружа розрослась весною знову!
Тож суржик відсіваймо, як полову,
А зерно ваговите бережім!
Як м’яко вимовляються слова!
Яка бринить мелодія в розмові!
Всьому у ріднім домі голова!
В тобі реальність і дива казкові,
І древній зміст, і загадка нова,
Блакить небес і квіти барвінкові!