Спочатку
Зимою – все спочатку! Тільки сніг
Засипле те, що натоптали вчора,
Виходимо ми у сріблясте море,
Забувши про поквапливість і спіх.
Бо урочистою здається мить,
Коли торуєш ти стежинку першу,
Неначе щось важливе вже завершив,
А час не зупиняється, летить!
Ступаєш на незаймані сніги.
Здається невідомою планета,
Яка чекає на свого Поета,
І віриш, все сьогодні до снаги!