Фатсія
Коли ранкова зоря заливає рожевим сяйвом усю Україну, на моєму підвіконні малиново зблискує стебельце фатсії – рослини, що завітала до нас з Тихоокеанського узбережжя Японії, країни ранкового сонця, звідки лине просторами Землі світанок.
Моя фатсія проросла з насінинки – гарної блискучо-брунатної квасолинки з «носиком», як у яблучка, з одного боку. Потягнулась уверх гладенька, ніби з пластмаси, рожева стеблинка з «дзьобиком» згорнутого листочка, і рослина стала схожою на екзотичного фламінго. Перший листочок був п’ятипалим, наступних три – шестипалими з ледь помітними зубчиками на кінцях листової пластинки, а п’ятий – семипалий, обведений зубчатим візерунком, як у дорослих рослин. Листочки спочатку були салатовими на колір, а це вже налилися насиченим смарагдом. Та дива лише починалися: з’явився шостий листочок – бузково-фіолетовий!
На тоненькій рожевій стеблинці тепер вабила зір ціла крона з дивовижних зелено-фіолетових листочків-метеликів. Тому називаю красуню-фатсію Чіо-Чіо-сан, що в перекладі з японської означає «метелик».
Кажуть, у давні часи так називав у далекій Японії закоханий американський моряк юну дівчину. Вони побралися, але корабель чоловіка вирушив до Америки. Чіо-Чіо-сан, чекаючи коханого, виходила на берег океану і вдивлялася в його безконечну далечінь: чи не видно корабля? Ця історія стала чудовою оперою, музику до якої написав італійський композитор Пучіні.
Зі сліз Чіо-Чіо-сан на Тихоокеанському узбережжі Японії, оповідає легенда, виросли кольорові фатсії, вкриті метеликами-листочками. Тому-то фатсія росте тільки в Японії.
Щоправда, моряки і мандрівники привезли насіння цієї гарної декоративної рослини і до нас, в Україну. Відчиняю трошки вікно – можливо, екзотичній рослині не вистачає мусонних вітрів, що овівають Японію, – і фіолетовий метелик-листочок на верхівці радісно стріпнув крильцями.